Довідник

Фенакс

Phenax

Бог обману

Пантеон

Терос

Світогляд

Хаотично-нейтральний

Домени

Обман

Книги

MOT с. 73

Фенакс — маскований покровитель брехні та шахраїв. Він є моральною протилежністю Геліода, пануючи над сферами азартних ігор, обману та зради. Колись Фенакс був смертним, ув'язненим у Підземному світі, але навчився відмовлятися від власної сутності, аби Ереб не міг викрити його втечу. Він повернувся назад через Ріки, що оперізують світ, загорнувшись у подертий плащ Атрея — Річкового провідника, який проводжає померлих до вічного спочинку. Прихований ілюзією, Фенакс став невидимим ані для Атрея, ані для Ереба, і ті не змогли схопити його та повернути назад.

Здатний зіграти будь-яку роль, якої вимагає становище, Фенакс — неперевершений актор. Його проникливий розум і хитрість дозволяють безпомилково вгадувати бажання своїх жертв, підлаштовуючи поведінку під поточну мить. У рідкісні хвилини щирості Фенакс спокійний і розважливий, завжди зосереджений на своїй наступній інтризі.

Фенакс — тіньова й таємнича постать. З'являючись перед смертними, він віддає перевагу подобі тонкого гуманоїда з попелясто-сірою шкірою, вбраного у вишукані шати. Відомо також, що він приймав подоби різноманітних тварин, зокрема гадюк, пересмішників або щурів. Якої б форми він не набував, маска завжди приховує чисте, безлике обличчя першого з Повернених.

Вплив Фенакса

Витонченість і маніпуляція — розумом, словом і діяннями — є наріжними каменями сили Фенакса та його впливу як на смертних, так і на безсмертних. Навіть боги полюбляють чути те, що їм до вподоби, а не гірку правду, і Фенакс радо дає їм бажане.

Він упивається можливістю звабити або розбестити чемпіонів закону, порядку та правосуддя, переманивши їх на свій бік. Живлячи марнославство чемпіона Геліода чи підточуючи кодекс честі ревного воїна Іроаса, він спокушає смертних начебто невинними рішеннями, кожне з яких підштовхує людину до поступок власним принципам. Крок за кроком ці вчинки потроху зсувають стрілку морального компаса людини. З часом ці вибори накопичуються, доки падіння особистості не стане остаточним.

Цілі Фенакса

Фенакс не прагне правити Нікс. Він — вічний одинак і чужинець, що існує лише заради того, аби плутати карти своїм побратимам-богам. Кожна брехня, кожна зрада приносить йому насолоду, бо сіє розбрат у світі. Він поважає дотепно сплановане та майстерно здійснене шахрайство чи зухвале пограбування, часом винагороджуючи здібних послідовників можливістю стати його чемпіонами.

Будучи образним прабатьком Повернених, Фенакс також знаходить час надавати притулок і можливості своїм дітям, аби ті сіяли хаос у світі смертних.

Божественні стосунки

Цілком зрозуміло, що бог таємниць, обману та зради не має близьких друзів серед решти пантеону. Це не означає, що Фенакс уникає зв'язків з іншими божествами, але його становище покровителя брехні не сприяє міцній і тривалій дружбі.

Ереб і Атрей зневажають Фенакса, що приносить йому безмежну втіху. Фенакс упивається тим фактом, що, будучи простим смертним, зумів пошити в дурні і Володаря Підземного світу, і Річкового провідника. Досі не змирившись з обманом Фенакса, Ереб вигадує способи покарати знахабнілого бога. Якби він знайшов спосіб убити Фенакса й повернути його до Підземного світу, бог мертвих поклав би на це всі свої сили, забувши про інші цілі.

Геліода й Іроаса Фенакс вважає нестерпно пихатими занудами. Обидва вони втілюють ідеали, діаметрально протилежні поглядам Фенакса, і послідовники обох регулярно намагаються зірвати його підступні задуми. У відповідь Фенакс щосили руйнує їхні плани брехнею та оманою. Зрештою, чесний бій просто не вартий зусиль.

Ніде відданість Фенакса прагненню руйнувати звичний стан речей і дратувати інших богів не проявилася яскравіше, ніж у його ролі під час сходження Ксенага — знищеного нині бога розгулу. Напади Ксенага позбавили багатьох богів зв'язку з їхніми вірянами, посіявши паніку в Нікс. Купаючись у хаосі задуму Ксенага, Фенакс знайшов безліч способів потай допомагати йому аж до самого апофеозу сатира. Допомога іншому смертному зійти до божественності була для Фенакса найвищим глумом над владою.

Поклоніння Фенаксу

Кожна брехня — це данина пошани Фенаксу. Оскільки його найпалкіші послідовники — злочинці та гравці, його вплив виразно відчувається в гральних будинках і злодійських кублах. Проте кожен має свої причини час від часу відходити від правди, а тому смертні у повсякденному житті знаходять дрібні способи здобути прихильність Фенакса.

Урочисті служби на честь Фенакса проводяться вночі, а найсвященніші ритуали здійснюються в молодик. Аби заслужити прихильність бога, йому приносять жертви: коштовності від успішних грабунків, пергаменти, списані брехнею, або обтяжені кістки кидають у глибокі розколини чи закопують на роздоріжжях. Такі підношення часто невдовзі зникають, закарбовані богом чи його слугами. Побожні злочинці нерідко приносять Фенаксу крадене добро як частину підготовки до спланованих злочинів.

Фенакса відкрито шанують у некрополях Асфодель та Одунос, хоча Повернені, вірні ставленику Ереба Тімарету, відмовляються поклонятися богові, на якого полюють (див. Одунос). Похмурі обряди супроводжують благословення золотих поховальних масок, які носять Повернені.

Міфи про Фенакса

Перекази про діяння Фенакса свідчать про його підступність, хитрість та винахідливий розум.

• Шлях Фенакса. Фенакс колись був смертним, який, подібно до всіх людей, відійшов під опіку Ереба в Підземному світі, коли його вік добіг кінця. Проте Фенакс знайшов спосіб утекти з царства мертвих, принісши в жертву власну особистість водам, що стирають пам'ять. Йому вдалося перетнути Ріки, що оперізують світ, загорнувшись у клапоть плаща Атрея. Оскільки Фенакс не мав особистості, Атрей не зміг виявити його, а отже, й Ереб не зміг пустити в дію свій страшний батіг, аби повернути його назад. Коли він знову ступив у царство смертних, то став першим серед Повернених. З часом інші розгадали цю метафізичну таємницю, яку нині називають Шляхом Фенакса.
• Чорний дуб Одуноса. Перш ніж Одунос став некрополем, він був квітучим містом, подібним до Акроса чи Мелета. Коли місто впало під натиском зібраних сил Фенакса, дехто з жителів благав бога брехні вберегти їх від дотику жахливого батога Ереба. Ніколи не втрачаючи нагоди обдурити Ереба, Фенакс дав урочисту обіцянку тим, хто благав про милосердя, запевнивши своїм чесним словом, що їх не затягнуть до Підземного світу. Невдовзі після цього Повернені, які захопили місто, вирізали цих людей до єдиного — після чого Фенакс, дотримавши свого слова, прив'язав їхні тіла й душі до величного дуба, створивши жахливе сплетіння нежиті, аби те вартувало Одунос і вічно лякало живих.
• Ворожнеча з Нілеєю. Двоє вправних мисливців, палких послідовників Нілеї, посперечалися між собою, хто з них краще стріляє з лука. Після незліченних випробувань, у яких вони виявилися рівними, їхнє суперництво привернуло увагу Фенакса. Прийнявши подобу дріади, Фенакс почав під'юджувати й глузувати з мисливців. Хоч спершу це й здавалося кумедним, слова Фенакса зачепили їх за живе, зробивши необачними. Тож коли дріада запропонувала випробування на влучність із зав'язаними очима, мисливці погодилися. Щойно їм засліпило очі пов'язками, Фенакс поставив їх так, аби вони поцілили один в одного. Проте в мить пострілу Нілея помітила підступ Фенакса. Вона вигнула траєкторію стріл своїх мисливців просто в польоті й примножила їхню кількість. Омана Фенакса розпалася, коли град стріл пришпилила його до велетенського дерева. Нілея з'явилася перед загнаним у пастку богом, висміяла його безглузде підступництво й суворо наказала ніколи більше не погрожувати її послідовникам. Після цього вона залишила його самого видиратися з глибоко застряглих стріл — на що в нього пішов понад тиждень. Увесь цей час бог вигадував змову за змовою, аби помститися Нілеї. Деякі перекази стверджують, що це приниження безпосередньо призвело до трагедії улюбленої супутниці-дріади Нілеї, тоді як інші застерігають, що помста Фенакса тільки починається.

Чемпіони Фенакса

Світогляд

Рекомендовані класи

Рекомендовані домени жерця

Рекомендовані передісторії

Прихильність Фенакса

Фенакс очікує, що його чемпіони будуть хитрими та самодостатніми — саме такими, яким був він сам під час утечі з Підземного світу. Він глибоко поважає розумний план, майстерно втілений у життя, і може надати всіляку витончену допомогу смертним, яких вважає гідними.

Що саме ви зробили, аби заслужити його увагу? Що виділило вас у його очах серед дрібних інтриганів, аферистів та злочинців? Що змусило його повірити, що з вас вийде добрий чемпіон? Таблиця «Прихильність Фенакса» пропонує кілька можливих пояснень.

Відданість Фенаксу

Слідування за Фенаксом означає присвятити себе життю, сповненому хитрощів і лукавства. Для чемпіона Фенакса життя без ризику — це взагалі не життя. Деякі правила створені, щоби їх порушувати, деякі таємниці — щоби ними ділитися, а порядок час від часу конче необхідно перевертати догори дриґом. Як послідовник Фенакса, розгляньте ідеали з таблиці «Ідеали Фенакса» як заміну запропонованим для вашої передісторії.

Здобуття та втрата благочестя

Ваш показник благочестя перед Фенаксом зростає, коли ви явно зміцнюєте вплив бога у світі такими діяннями:

• Допомога втікачу сховатися від правосуддя
• Здійснення зухвалого пограбування
• Перешкоджання чемпіонам інших богів
• Зведення або відновлення храму Фенакса

Ваш показник благочестя перед Фенаксом зменшується, якщо ви применшуєте вплив бога у світі, суперечите його ідеалам або виставляєте його безпорадним чи смішним такими вчинками:

• Щира допомога правоохоронцям у виконанні їхніх обов'язків
• Складання клятви та вірне її дотримання
• Наведення порядку в часи хаосу

Переваги благочестя

• Phenax's Devotee
• Phenax's Votary
• Phenax's Disciple
• Champion of Deception