Довідник

Атрей

Athreos

Бог переходу

Пантеон

Терос

Світогляд

Законно-злий

Домени

Смерть, Могила

Книги

MOT с. 37

Усім смертним судилося зустріти Атрея, Провідника річки, коли їхнє життя добігає кінця. Бог переходу перевозить мертвих через річку Тартикс, доправляючи кожну смертну душу до її долі в Підземному царстві. Для більшості людей Атрей утілює найбільші таємниці буття — жах і трепет останньої миті життя та відкриття остаточної посмертної долі. Проте Атрей не є суддею. Мовчазний бог під покривалом не веде роздумів і не робить винятків. Провідник річки бачить істину кожної душі й безпомилково переносить її на належне місце в Підземному царстві. На човні Атрея немає торгу й немає співчуття: цей бог чув і відкинув усі мислимі благання смертних.

Атрей постає як сухорлява постать у лахмітті й убранні з безлічі золотих масок. Те небагато, що можна розгледіти з його тіла, викликає тривогу: сіра плоть тонко напнута на ледь схожий на людський скелет. Провідник річки ніколи не розлучається зі своїм прадавнім посохом, Катабасисом, який він перетворює на човен-пором, аби борознити Річки, що оперезують світ. Хоча повита саваном постать божества не дає жодних підказок, чимало смертних вважають Атрея чоловіком, проте Провідник річки переймається словами чи назвами не більше, ніж будь-яка інша сила природи. Атрей здатний змінювати подобу, проте рідко — якщо взагалі коли-небудь — набуває іншого вигляду.

Вплив Атрея

Більшість смертних зважають на роль Провідника річки лише у власній смерті. Незліченні забобони смертних приписують способи заслужити прихильність Атрея, проте єдине, чого Атрей вимагає від тих, кого перевозить, — це плата: одна монета будь-якого карбування чи вартості. Провідник річки має широке визначення того, що вважати монетою: від справжніх карбованих грошей та прикрас до блискучих намистин чи опалесцентних черепашок. Зрештою, його найбільше цікавить, чи підготувався смертний до смерті, тримаючи плату напоготові зі шани та як особисту пам'ятку про смерть. Ті, чиї тіла спалюють, ховають чи проводжають в інший спосіб разом із цінностями, зумисне призначеними для Провідника річки, виявляють, що можуть скористатися ними, оплачуючи послуги Атрея. Натомість душі, що прибувають до берегів річки Тартикс непідготовленими, ризикують застрягнути назавжди, адже Атрей відмовляється перевозити тих, хто не здатний заплатити.

Атрея також кличуть як бога переходу та божество, владне над рубежами, кордонами й усім тим, що є «ні тим, ні іншим». Ті, хто вирушає в мандрівку, надто небезпечну, нерідко кидають монету у водограй чи водойму на знак апотропеїчного вшанування Провідника річки. Мости й кордони також є місцями, де зазвичай згадують Атрея, і чимало таких місцин позначено візерунками річок чи духів. До того ж явища, що не є ані тим, ані іншим і опираються простій класифікації, часто вважаються володінням Атрея — найперше стан між життям і смертю, а також відлуння, фантомні відчуття та почуття дежавю.

Цілі Атрея

Атрей безупинно працює над підтриманням рівноваги між Ніксом, Підземним царством і землями живих. Провідник річки бачить себе слугою смертного світу і не звертає уваги на блиск, шану чи таємничість, якими його нерідко наділяють смертні. Натомість він робить те, що має бути зроблене, і якщо якийсь космологічний порядок порушується, Провідник річки та його слуги мовчки й злагоджено працюють, щоб відновити баланс.

Божественні взаємини

Атрей мало зважає на справи інших богів. Доки інші божества не посягають на межу між життям і смертю — чи то переступаючи межі своїх володінь, чи то намагаючись повернути мертвих до життя — Провідник річки тримається осторонь від них. Не раз ця відлюдність призводила до мовчазного протистояння Атрея з Геліодом та Еребом: обоє приховано обурюються тим, що Атрей обмежує їхню здатність утручатися у володіння одне одного. Водночас роль Провідника річки як буфера між двома мстивими богами не дає їхній ворожнечі вибухнути божественною війною.

Тасса ставиться до Атрея з холодною повагою. У часи до початку літочислення рубежі відділили володіння богині моря від річки Тартикс. Хоч богиня моря й таїть тиху образу за те, що змушена ділити бодай краплю води, вона вважає Провідника річки мовчазним, ненав'язливим порушником меж її улюбленої стихії і тримається на відстані. Проте якби її повага згасла, Тасса завзято змагалася б за контроль над Річками, що оперезують світ.

Поклоніння Атрею

Більшість поховальних звичаїв передбачають скромні підношення та слова благоговіння перед Атреєм. Головний серед цих звичаїв — поховання або спалення померлого з глиняною поховальною маскою, щоб «окреслити» особистість мерця для Атрея, і щонайменше з однією монетою, аби душа могла заплатити Атрею за переправу до Підземного царства. Декого споряджають у вічну путь із великою кількістю поховального інвентарю. Поминальні обряди дуже різняться залежно від культури: від слізних жалобних відправ до жвавих святкувань. Утім, ці ритуали слугують радше очищенням для живих, ніж важливою даниною для Атрея. Провідника річки обходить лише та єдина монета, яку йому винен кожен, хто сходить на борт його човна.

Під час свята Некрологіону, що дало назву восьмому місяцю в календарі Мелетіди, благочестиві душі мовчки проводять день за читанням прадавніх спогадів або написанням послань для власних нащадків.

Міфи про Атрея

Атрей вічно виконує величну працю, перевозячи смертні душі до Підземного царства. За віки невтомної праці Провідник річки надихнув безліч легенд.

• Оболи Атрея. Подейкують, що Атрей збирає монети не зі жадібності, а тому, що розшукує п'ять особливих скарбів. Апокрифічні писання в підземній бібліотеці Онейррактіса стверджують, що Атрей був першим смертним, який помер. Коли він постав перед богами, то приніс по одному скарбу як підношення кожному з п'яти наймогутніших божеств Теросу, сподіваючись натомість отримати мирне місце серед них.

Боги усвідомили, що втілює дух Атрея: перший із нескінченного потоку смертних душ, які незабаром приєднаються до Атрея в смерті. Не бажаючи проводити вічність, самотужки розбираючи безперервний потік померлих смертних, інші боги таки надали Атрею місце серед себе, а також поклали на нього це нездійсненне завдання. Вони також подарували йому дещицю надії. Боги повернули дари Атрея назад у смертний світ у вигляді п'яти монет. Вони пообіцяли Атрею: щойно він знову збере всі монети, боги звільнять Провідника річки від його обов'язку й приймуть до своїх лав. Відтоді Атрей трудиться, водночас перевозячи мертвих і шукаючи п'ять своїх загублених монет, які звуть Оболами Атрея. Кажуть, що кожен, хто принесе Провіднику річки одну з монет, отримає у нагороду виконання будь-якого бажання, яке тільки під силу здійснити Атрею — навіть звільнення від смерті.

• Заперечниця смерті. Деякі легенди оповідають про стародавню тінь, що затрималася на берегах Тартиксу довше за будь-кого — жінку, незмірно стару й убрану лише у власне спадаюче волосся та обвислу шкіру, яку деякі душі, що проходять повз, плутають із самим Атреєм. Ця постать — Соліссія, колишня оракулиця Мелетіди. Соліссія відмовляється платити ціну Атрея або дозволяти комусь заплатити за неї. Незліченні століття вона дошкуляє новоприбулим мерцям, дізнаючись від них неймовірно багато про світ смертних. Єдине, від чого вона ще менш у захопленні, ніж від сучасного стану світу, — це сам Атрей, якого вона клене, наче давнього лихого знайомого, щоразу, коли Провідник річки наближається. Якщо хтось зі смертних колись і знав Атрея по-справжньому, то це вона.
• Вісім винятків. Вісім разів за всю історію Атрей зумисне дозволяв смертному відтермінувати смерть або тимчасово повернутися з Підземного царства. Цих людей відновили як живих істот (а не як Повернених) для завершення особливих завдань. Як пам'ять про ці винятки, Атрей носить маску кожної такої особи, подібну до масок Повернених. Утім, попри століття між угодами, ніхто з тих, для кого Атрей зробив виняток, так і не повернувся. Через це Провідник річки відмовляється робити нові винятки. Його можна було б переконати вчинити інакше, якби хтось привів одну з восьми втрачених душ — таких як Біас Отруйник, Діяніян Півсерця чи Стократно Проклятий Тасмудіян — на суд перед ним.

Чемпіони Атрея

Світогляд

Рекомендовані класи

Рекомендовані домени жерця

Рекомендовані передісторії

Прихильність Атрея

Оскільки всі смертні зрештою схиляються перед ним, Провідник річки не шукає поклоніння. Проте коли виникає потреба у смертних вісниках, Атрей часто шукає нащадків тих, хто вразив його під час мандрівки до Підземного царства. Таблиця «Прихильність Атрея» пропонує кілька варіантів природи вашого зв'язку з богом.

Відданість Атрею

Слуги Атрея полегшують перехід із життя у смерть. Як послідовник Атрея, розгляньте варіанти з таблиці «Ідеали Атрея» як альтернативу запропонованим для вашої передісторії.

Здобуття та втрата благочестя

Ваш показник благочестя перед Атреєм зростає, коли ви вшановуєте його або коло життя і смерті такими вчинками:

• Надання монет і проведення поховальних обрядів для загиблих під час трагедії
• Турбота про збереження діянь і знань того, хто помер
• Знищення Поверненого та пов'язаного з ним ейдолона

Ваш показник благочестя перед Атреєм зменшується, якщо ви применшуєте вплив Провідника річки у світі, перешкоджаєте його праці або зневажаєте мертвих такими вчинками:

• Позбавлення помираючого останніх поховальних обрядів
• Викрадення майна з мерця або осквернення гробниці
• Допомога тим, хто намагається втекти з Підземного царства або вже втік

Дари благочестя

• Athreos's Devotee
• Athreos's Votary
• Athreos's Disciple
• Champion of the Passage