Mogis
Бог різні
Могіс — бог різні, насильства та війни. Він — нестримна ненависть, знехтуване співчуття та забуте милосердя; сутність, чия сама присутність підбурює смертних до насильства. Воїни бояться піддатися його жазі крові, щоби не зганьбити себе, але месники та знедолені волають до нього заради дару його люті. Він — брат Іроаса, бога перемоги, та його повна протилежність у питаннях війни.
Гнів і злоба, що струменіють від Могіса, майже відчутні на дотик. Він не стримує свого гніву чи поривів і зривається на підлеглих за найменшого приводу. Акроських воїнів застерігають, що піддатися його спокусливій бойовій люті — означає ризикнути стати андрофагом — кровожерливим убивцею, цілковито поглинутим люттю Могіса.
Могіс постає в страхітливій подобі чотирирогого мінотавра неймовірних розмірів, одягненого в шиповані бронзові обладунки та озброєного масивною ебеновою сокирою. Він не принижує себе іншими подобами перед смертними: побачити його — означає побачити втілену жорстокість війни. Він невпинно жадає здолати свого брата Іроаса в битві й стати єдиним аватаром війни серед смертних.
Могіс, як і його брат, володарює над сферою війни. Але якщо Іроас процвітає на славі чесної перемоги, Могіс упивається садизмом, руйнуванням і цілковитим приниженням переможених. Він підбурює воїнів до жорстокості та злоби в гонитві за перемогою. Лише ті, хто пізнав жах і насильство війни, по-справжньому розуміють спокусливу природу сили Могіса. Відчути лють, стати знаряддям гніву — ці почуття витісняють страх битви. У ненависті криється сила, і Могіс насолоджується цим. Проте смертні мусять стерегтися: ціна, яку він вимагає за цю силу, — це жертва порядністю, честю та співчуттям.
Для Могіса світ — це полотно, на якому він пише кров'ю. Його цілі прості для розуміння, а отже, легко втілюються його посіпаками. Могіс прагне знищити світ дикунством. Нехай кожен поліс упаде, а творіння смертних палають у вогні: усе з часом обертається на порох, і Могіс переконаний, що цей час настав просто зараз. Лише найжорстокіші та найдикіші серед смертних повинні вижити — його обрані одиниці. Коли світ лежатиме в руїнах, а його брат лежатиме мертвим біля його ніг, тоді цілі Могіса будуть досягнуті.
Існування Могіса визначається його вічною боротьбою проти брата-близнюка Іроаса. (Лише дещиця суперечливих міфів згадує про походження цих богів, але їх повсюдно називають близнюками.) Будь-які дії та починання Могіса спрямовані на підрив сил і остаточне знищення Іроаса. Будь-які божественні союзи, які укладає Могіс, породжені лише вигодою і слугують засобом досягнення мети. Могіс нездатний на вірність, і від нього слід очікувати розриву будь-якої угоди чи союзу, щойно вони вичерпають свою користь.
Ереб цінує непохитне прагнення Могіса до руйнування, оскільки воно слугує засобом залучення дедалі більшої кількості душ до його царства. Крім того, Ереб час від часу спрямовує спустошливі набіги Могіса туди, де вони створюють прикрощі Геліоду. Це неминуче змушує Геліода закликати Іроаса на битву з братом, увічнюючи нескінченний колообіг ворожнечі між близнюками.
З усіх богів Могіс найбільше шанує Фенака. Могіс не може стримати посмішки перед тим хаосом, який здатен посіяти Фенак, і тією різаниною, яку Повернені несуть світові. Фенак має хист розпалювати ворожнечу, що дозволяє Могісу впиватися породженими нею чварами.
Могіс плекає глибоку зневагу, що межує з ненавистю, до Ефари та Караметри. Акуратні, впорядковані міста Ефари приємно трощити, надто з огляду на її педантичне, прискіпливе дотримання правил. Так само близькі стосунки Ефари з Іроасом та Геліодом викликають у Могіса огиду. Караметру Могіс зневажає за те, що вона допомагає смертним і дарує розраду слабким. Це безглузді вчинки, адже слабкі не заслуговують на допомогу — вони є здобиччю для сильних. Спопеляти родючі ниви й спостерігати за голодом, що настає, — джерело втіхи для Могіса, хоча лють відплатних ударів Караметри вже не раз дивувала його.
Могіс закликає своїх послідовників спрямовувати свою ненависть і гнів у дедалі жахливіші акти жорстокості та насильства. Він вимагає дій замість слів, тому його послідовники — діяльна й небезпечна зграя. Від знехтуваного коханця, спраглого помсти, до закривавленого воїна на полі бою — всі вшановують Могіса пролиттям крові в гніві.
Мінотаври — найпалкіші шанувальники Могіса, які регулярно проводять криваві обряди на його честь. Військові співці, жрецький сан мінотаврів Могіса, доводять своїх грабіжників до майже нестями перед боєм; подальша різанина прославляє ім'я Могіса.
Поява кривавого місяця — найсвятіша подія для вірян Могіса, оскільки місяць уособлює його сповнене ненависті багряне око. У такі часи його послідовники готують і пожирають м'ясо — сире або ледь приготоване, разом із величезною кількістю дурманних напоїв, після чого вдаються до ритуального самокалічення, вкриваючи себе шрамами на знак своєї відданості Могісу.
Міфи про Могіса
Оповіді про діяння Могіса яскраво свідчать про його жагу нищити, його лютість та прагнення знищити ненависного брата.
- Нескінченна ворожнеча. Один міф стверджує, що колись Могіс та Іроас були єдиною істотою — уособленням самої війни. Проте нерозв'язна напруга між честю та жорстокістю в бою призвела до розколу цілей, надто великого, щоби єдиний бог міг його примирити. Розірвавши себе на частини, бог розколовся надвоє, і так постали Могіс та Іроас — утілення двох граней війни, приречені на вічну боротьбу. Хоча в жодних переказах культів Могіса чи Іроаса про це не йдеться, пошепки серед слуг інших богів ширяться чутки, ніби є спосіб знову зібрати розколотого бога докупи. Утім, для цього знадобиться неймовірний подвиг, що, ймовірно, вимагатиме співпраці як Могіса, так і самого Іроаса.
- Бойовий пес Могіса. Могіс зазвичай б'ється наодинці, оскільки в запалі битви часто втрачає контроль над собою і трощить як союзників, так і ворогів. Проте Могіс бажав мати істоту, яка бігтиме попереду нього, вселяючи жах у ворогів, перш ніж на них упаде його могутня сокира. Могіс узяв лютого цербера і скував його з вогнем своєї вічної люті. Це жахливе нове творіння стало його особистим передвісником і бойовим супутником. Бог різні не дав свому улюбленцю імені, відмовляючись робити це доти, доки звір не забере сотню тисяч життів і не доведе, що справді гідний його шани.
- Походження мінотаврів. У минулі епохи полем битви блукав воїн колосальної сили. У двобої йому не було рівних, проте він зазнавав поразки, коли вороги гуртувалися проти нього. Після однієї з таких поразок воїн настільки сповнився гніву, що вирізав усе своє село в ім'я Могіса. Бог, у захваті від цього видовища, обдарував воїна власною люттю, перетворивши його на відображення гніву Могіса та рушій нищення в бою. Цей воїн став першим мінотавром, і багато мінотаврів досі поклоняються Могісу, адже він їхній творець, а вони сотворені за його подобою.
- Бенкет у руїнах. Літнє свято Мегасфагіон — це окультурена версія звичних обрядів Могіса. Воно передбачає принесення в жертву численної худоби, щоби відвернути гнів Могіса. Потім м'ясо готують і роздають усім присутнім на святі. Величний бенкет, що настає слідом, зазвичай переростає в п'яну оргію. У деяких переказах особи чи громади, котрі плекали давні образи, відчувають шалену лють під час свята, що штовхає їх до кривавої розв'язки їхнього суперництва.
- Несучий Гнів. Невдовзі після свого народження Могіс вирішив створити зброю, якою зможе вбити свого брата. Могіс зібрав своїх чемпіонів і розіслав їх по полях битв, де вони збирали саму суть люті, ненависті та жаги крові. Під криваво-червоним місяцем Могіс використав ці складники, щоб викувати з чорного заліза сокиру явленого насильства — Несучого Гнів.
Прихильність Могіса неважко здобути тому, хто позбавлений моральних орієнтирів. Могіс вимагає пролиття крові на його службі, найкраще — крові послідовників Іроаса. Проте потенційним чемпіонам слід усвідомити: бог різні вкладає сили у своїх послідовників з очікуванням великої віддачі. Ті, хто розчарують його, виявившись нездатними на достатню жорстокість чи кровопролиття, можуть опинитися під лезом його сокири.
Для Могіса ідеальний послідовник — це той, хто відкинув будь-які моральні сумніви заради того, щоби нести страждання у світ. Він також плекає образи та гіркоту в тих, хто зазвичай не схильний до безпричинного насильства. За довгі епохи він зрозумів, що зраджених, зневірених та скривджених легко навернути на шлях кривавого служіння — і так само легко викинути геть, якщо вони перестануть його задовольняти. Таблиця «Прихильність Могіса» пропонує кілька варіантів того, як смертний міг привернути увагу Могіса, або навпаки.
| d6 | Обставина |
|---|---|
| 1 | Ви народилися під кривавим місяцем — символом багряного ока Могіса. |
| 2 | Ваш близнюк — чемпіон Іроаса. |
| 3 | Ви успішно здійснили жорстоку вендету проти ворожого роду. |
| 4 | Ви вражаюче (і, можливо, жорстоко) довели свою перевагу в змаганні сили, випробуванні витривалості чи подібному звершенні. |
| 5 | Ви закликали силу Могіса, щоб звести старі рахунки, ставши знаряддям його гніву. |
| 6 | Ви гадки не маєте, чому Могіс обрав саме вас, проте його ненависть день за днем усе глибше просочується у вашу сутність. |
Слідувати за Могісом — означає остаточно відкинути моральні норми та віддатися жазі крові й люті. Як послідовник Могіса, зверніть увагу на ідеали з таблиці «Ідеали Могіса» як на альтернативу тим, що запропоновані для вашої передісторії.
| d6 | Ідеал |
|---|---|
| 1 | Відданість. Моя відданість богу важливіша для мене, ніж те, що він уособлює. (Будь-який) |
| 2 | Дикість. Я виражаю свою лють у бою. (Хаотичний) |
| 3 | Ненависть. Ненависть до ворогів зігріває моє серце й дає мені силу. (Будь-який) |
| 4 | Лють. Мій єдиний порятунок від нескінченної життєвої рутини — це підкоритися своєму внутрішньому звірові. (Злий) |
| 5 | Безжальність. Мета виправдовує засоби, і перемога має бути здобута будь-якою ціною. (Злий) |
| 6 | Гордість. Ніхто не перевершить мене в обраній мною справі, і горе тим, хто спробує. (Будь-який) |
Ви збільшуєте своє значення благочестя до Могіса, коли відчутно розширюєте вплив бога у світі через подібні вчинки:
Ваше значення благочестя до Могіса зменшується, якщо ви применшуєте вплив Могіса у світі, дієте всупереч його ідеалам або виставляєте його слабким чи безпорадним через подібні вчинки: