Довідник

Шаргаас

Shargaas

Володар Ночі

Пантеон

Орки

Світогляд

Нейтрально-злий

Домени

Обман

Символ

Червоний місячний серп із черепом між ріжками

Книги

VGM с. 84, SCAG с. 24

Шаргаас — бог темряви та невідомого. Він потайливе й убивче божество, небезпечне для всіх, окрім Ґруумша. Його володіння — це темрява, крізь яку не здатна бачити жодна істота, крім відданих йому послідовників.

Для інших орків послідовники Шаргааса — розбещені та спотворені створіння, позбавлені честі, що никають у тінях. Відкинуті Юртрусом як геть непридатні служити хранителями мертвих, ці орки живуть ще глибше в лігві, поруч із тим місцем, де лежить вхід до володінь Шаргааса. Там, у темряві, вигнані назустріч своїй долі орки або приймаються до лав культу Шаргааса їхнього племені, або розриваються на шматки та пожираються як жертовна данина шанувальниками Володаря Ночі.

Винищення слабких

Хоча більшість послідовників Шаргааса є вигнанцями, які мешкають у найвіддаленіших куточках лігва далеко від решти племені, інші залишаються серед загалу, видаючи себе за звичайних воїнів. Ці поплічники вишукують найслабших членів військової сили, адже усунення цих слабких ланок зміцнює решту загону. Невдовзі після народження орк повинен довести, що виросте вправним бійцем, інакше до нього навідаються культисти Шаргааса. Культисти також підстерігають орків, які виявилися нікчемними у командуванні чи бою, а тоді тягнуть їх у темні печери Шаргааса, щоб ритуально вбити та пожерти.

Це винищення слабких і негідних сприймається племенем як необхідність, проте говорити про це — табу. Про тих, хто зникає, просто кажуть, що вони «з Шаргаасом», і більше про них не згадують.

Вимушений союз

Зіткнувшись з особливо вмілим ворогом, здатним протистояти прямим нападам, воєначальник може закликати культистів Шаргааса, аби вбити ворожого ватажка, викрасти впливового заручника чи поцупити цінну річ.

Ґруумш не завжди прихильно ставиться до підступів та хитрощів, адже орки мають брати й робити все, що заманеться, прямою навалою та жорстокістю. Проте коли вождь шукає допомоги Шаргааса для виконання такого завдання, ватажок культу охоче погоджується — за певну ціну. В обмін на свої далеко не шляхетні послуги він укладає з воєначальником угоду щодо постачання їжі, знарядь, рабів або інших цінностей, які шанує культ.