Довідник

Ґруумш

Gruumsh

Той, Хто Пильнує

Пантеон

Орки

Світогляд

Хаотично-злий

Домени

Буря, Війна

Символ

Некліпне око

Книги

VGM с. 82, SCAG с. 24

Ґруумш, беззаперечний владика оркського пантеону, спонукає своїх дітей розмножуватися, щоби вони стали його знаряддям помсти володінням ельфів, людей і дворфів. Бажаючи дошкулити богам, які знехтували ним, Ґруумш веде своїх орків у похід безперестанної бійні, що живиться невгасимою люттю, прагнучи спустошити цивілізований світ і втішатися його муками.

Орки за своєю природою хаотичні й неорганізовані; вони діють під впливом емоцій та інстинктів, а не розуму й логіки. Лише окремі харизматичні орки — ті, кого безпосередньо торкнулася воля й міць Ґруумша — здатні керувати іншими орками в племені.

Обрані одиниці

Орки не здобувають слави у своїх племенах тим, що обирають Ґруумша; це він обирає їх. Орк може заявляти про свою вірність Ґруумшу, проте лише ті, хто довів свою гідність подвигами сили та лютістю у війні, вважаються гідними стати справжніми шанувальниками. Ґруумш вирізняє цих обраних, посилаючи кожному могутній сон чи видіння, що знаменує прийняття до його ближнього кола.

Ті, кого відвідав Ґруумш, зазнають психологічного, а часто й фізичного перевтілення від цього досвіду. Дехто опиняється на межі божевілля, бурмочучи про знамення та пророцтва, тоді як інші сповнюються надприродної сили і здіймаються на вершини племінної влади.

Очі Ґруумша

Кільком оркам, зворушеним силою Ґруумша, випадає найвища честь нести в бій крихту незборимої люті бога у формі магії, яка підсилює їхню зброю і допомагає племені здобувати перемогу. Щоб стати оком Ґруумша, орк, обраний Ґруумшем, мусить виколоти собі одне око на знак відданості, жертвуючи половиною свого смертного зору в обмін на божественну могутність. Ці відмічені богом орки шануються як живий зв'язок із Ґруумшем, і їх оточують пошаною навіть тоді, коли вони стають старими й немічними.

Нішрек і Вічна війна

Орки вірять, що коли вони помирають з честю, їхні душі відходять на план Ахерон, Нескінченне Поле Битви — зокрема на шар Нішрек, де вони приєднуються до війська Ґруумша і б'ються за нього в нескінченній війні проти гобліноїдних послідовників Маґлуб'єта. Ґруумш розглядає цей конфлікт як нагоду кинути свій народ проти завзятого ворога і дати їм змогу довести власну гідність перед божествами. Він смакує кожну короткочасну звитягу і присягається помститися за кожну невдачу.

Лутік, однак, дивиться на речі ширше. Вона розуміє космічні наслідки нападів Маґлуб'єта. Щоби гобліноїди не перевершили її народ чисельністю, вона закликає орків народжувати багато нащадків і навчати їх мистецтва битви не лише задля виживання в матеріальному світі, а й щоб стримувати Маґлуб'єта в міжпланарному конфлікті. Її діти залишатимуться під її опікою, і в разі потреби вона без вагань сама ступить на поле бою та вирве пазурами банькаті очі Маґлуб'єта з його пики, аби не дати йому забрати їх у неї.

Космічна битва між двома пантеонами лютує віками без жодного розв'язання, спонукаючи тих, хто вивчає її припливи й відпливи, очікувати на продовження пату. Іншу думку висловлює архімаг Тзунк, який зауважує, що Маґлуб'єт ще ніколи не стикався з ворогом настільки лютим і сповненим захисницького інстинкту, як Лутік. Він пророкує, що війна завершиться тим, що Лутік залишиться єдиним уцілілим божеством, коли Печерна Матір зійде на престол, аби правити своїми дітьми-воїнами.