Довідник

Люксон

The Luxon

Перше Сяйво

Пантеон

Ександрія

Світогляд

Нейтральний

Домени

Аркана, Світло

Символ

Порожнистий додекаедр

Книги

EGW с. 32

Вкрай мало хто в усій Ександрії чув про Люксона, і ще менше тих, хто вірить у саме його існування. Люксон — центральне божество Династії Крін та основа їхнього укладу життя, проте дослідження Люксона за межами Ксоргасу почалися лише нещодавно, та й то здебільшого підживлюються прагненням Двендалійської імперії здобути перевагу у війні.

Люксон не має свідомості чи особистості в звичному розумінні. Поклоніння йому — це значною мірою система чистої віри, підкріплена науковими та метафізичними істинами, що походять від відкриття маяків та умаві, які тлумачать їхнє значення (див. «Династія Крін» у розділі 2). Жерці Люксона часто вивчають дюнаміс та його первісну містичну природу, тоді як інші народжуються з дюнамантичним даром завдяки силі маяків, що викривлює саму тканину дійсності. Ті ж, хто черпає рідкісніші нитки божественності, використовують самі маяки як джерело магії.

Зовнішній вигляд

За всіма переказами, первісна подоба Люксона вважається колосальним безформним скупченням немислимо яскравого світла, подібним до палаючої зірки. Послідовники Люксона носять маленькі, часто порожнисті додекаедри як символ своєї віри.

Походження Люксона

Згідно з ученням Крін та умаві, що записують основи їхньої віри, задовго до того, як боги Ександрії прибули творити цей світ, із темного небуття народилося самотнє Світло. Довкола нього почали виникати інші вогні, осідаючи зорями в космічному просторі. Проте це єдине Світло опиралося силі, що закликала його палати подібно до зоряних побратимів. Воно прагнуло осягнути, чим є насправді, і вирішило блукати наодинці, обравши інший шлях. Цей вибір привів його до безкраїх просторів самотньої темряви, де голоси зірок замовкли для Світла, що пішло своєю дорогою. Самотнє, воно блукало, доки не натрапило на холодну темну брилу — світ. Світло полюбило цю скелю, бачачи її такою ж самотньою, як і воно саме, й обійняло її. Воно запалило всередині вогонь, розколовши поверхню й дарувавши палке життя застиглому світові.

Із глибин полум'яного ядра Світло спостерігало, як світ змінюється та обертається, а хаос народжує перші душі — Первісних. Зачароване своїми дітьми, Світло прагнуло вести їх до пізнання самих себе, що допомогло б і йому осягнути власне призначення — проте діти воювали між собою та винищували одне одного, а їхні народжені від Світла душі безслідно губилися в навколишній пітьмі. Збентежене, але непохитне, Світло вирішило, що потрібен час на навчання, і що слід розпочати круговерть спроб і помилок, аби його діти хаосу могли стати кращими. Пожертвувавши більшою частиною власної сутності, Світло створило маяки з самого себе — кристали великої сили, що започаткували цикл переродження для всіх, хто був пов'язаний зі Світлом.

Цей вчинок виснажив Світло, і воно поринуло в глибокий сон у надрах світу, очікуючи часу, коли діти його думки навчаться від життя до життя, крізь епохи боротьби та самопізнання, аж доки мудрість не дозріє достатньо, щоб возз'єднати його, пробудити та дати відповідь на питання, яке Світло шукало від самого початку: ким воно є і яке його призначення? Нині смертні послідовники Крін кличуть це Світло Люксоном.