Божества

Дезірат

Desirat

Сутінковий Фенікс

Пантеон
Ександрія
Світогляд
Законно-злий
Домени
Світло, Обман
Сфера
Нечистий, Невмирущий
Символ
Палаюче пурпурове перо
Книги
EGW с. 31

Дезірат була супутницею та їздовою істотою Асмодея під час великих битв Лиха. До Розходження залишки первинної Асамблеї Цербера відірвали її від владики, прагнучи дослідити та витягти сили пекельної подоби фенікса задля власних цілей. Після того як асамблею було знищено у вогні війни, а пантеон богів вигнано з Ександрії, фенікс лишилася скутою під горами Кіріос. Її тіньове полум'я століттями обпікало та спотворювало краї над нею, породивши термальні аномалії довкола гори Метірі в Західному Вайнандірі.

Розум Дезірат розколовся від тривалого ув'язнення, породивши оману власної божественності, яку вона підживлює в серцях охоплених жагою вогненної помсти, з'являючись у їхніх снах та видіннях. Хоча колись вона зібрала власний культ за допомогою слуг Ук'отоа, які майже прокопали тунель для її звільнення, її послідовників підкорив та розпорошив Домініон Джулоус після приходу до влади в долині Мерроу. Нині вона промовляє до розумів тих, хто ночами мучиться від люті та відкинутості, закликаючи їх розпалити внутрішнє полум'я та дозволити Дезірат допомогти їм у помсті.

Зовнішність

Дезірат змальовують як велетенського фенікса з темно-пурпуровим пухом, повитого пурпурово-чорним полум'ям. Її схожий на меч дзьоб гострий і гладенький, а троє оніксових очей пильно дивляться з-під яскравих, палаючих повік.