Tharizdun
Скуте Забуття
Це безкінечна пітьма, більше схожа не на бога, а на цілий окремий світ. Життя і смерть не мають сили в надрах Таріздуна — лише цілковите знищення та безумство. Навіть інші Боги-зрадники ставляться до цього божевільного владики з острахом. У своєму нескінченному ув'язненні Таріздун сновидить бездонні глибини Безодні, породжуючи їх наяву разом з усіма легіонами демонів. Первинні божества вважали його надійно заточеним ще під час Заснування, допоки він ледь не повернувся спопелити світ у кривавих битвах Лихоліття.
Нині його хаотичний розум занурився у ще моторошніші марення, втілюючи в реальність жахливих аберацій глибоко в надрах Ександрії. Божевільні сектанти Скутого Забуття діють без жодного слова від свого спотвореного покровителя, очікуючи на Епоху Кінців, коли він здобуде волю, а все суще поглине нескінченна безсмертна погибель.
Вважається, що Таріздун закутий у найглибших проваллях Безодні божественними кайданами, які поволі слабшають, сочачи його безумство крізь плани буття.
Збереглося вкрай мало спроб зобразити Таріздуна, проте стародавні манускрипти описують його як клубочіння ненажерливого чорнила й пітьми — безпросвітну хмару розпаду, породжену тисячею жадібних пащ. Сучасні зображення показують цей кошмар скутим ланцюгами із золота й чорного металу, які ледве стримують ненаситну темряву.
Нечисленні вцілілі послідовники Іоун присвятили себе тому, щоб Таріздун більше ніколи не розірвав кайдани. Саме Іоун очолила наступ проти всепоглинаючого бога-руйнівника, коли той намагався вирватися, і її відвага дозволила іншим Первинним божествам скувати ворога, хоча ця перемога ледь не коштувала їй безсмертного життя. Подейкують, що Іоун зможе повністю відновити сили лише тоді, коли Скуте Забуття буде знищене назавжди.