Довідник

Лейра

Leira

Богиня ілюзій

Пантеон

Фейрун

Світогляд

Хаотично-нейтральний

Домени

Обман

Символ

Перевернутий вістрям донизу трикутник із вихором туману

Площина

Лімбо

Поклонники

Актори, шахраї, ілюзіоністи, пройдисвіти

Книги

FRHoF с. 112, SCAG с. 21

Пройдисвіти, шахраї, маги-ілюзіоністи та актори з глибокою пошаною ставляться до Лейри, хоча ніхто не здатен з упевненістю розповісти про саму богиню чи її наміри. Вона — загадкова володарка ілюзій, маскування та омани.

Невдовзі після Часу Негод Сірік убив Лейру й посів її місце як бог брехні. Повернувшись, Лейра повернула собі більшу частину домену, проте не весь. Нині люд Фаеруну приписує буденну неправду Лейрі, вважаючи особливо підступну й лиху брехню справою рук Сіріка — хоча межа між цими видами омани рідко буває чіткою. Лейру вважають не зловісною чи підступною пустункою, а радше таємничою самітницею. Вона рідко спілкується зі своїми послідовниками та майже ніколи не з'являється на Матеріальному плані. Втім, Зміщувальний звір часом вважаються провісниками її волі, особливо коли зустрічаються в місцях, далеких від впливу фей.

Деякі люди крутять пальцем за спиною, коли кажуть неправду, благаючи в такий спосіб про заступництво Лейри. Її віряни пильно бережуть свої секрети й уникають казати правду, якщо омана або напівправда принесуть більше користі. Лише серед побратимів по вірі вони почуваються достатньо впевнено, щоб говорити відверто.

Жодні статуї чи зображення Лейри не прикрашають її святилищ, адже її жерці знають, що марно намагатися осягнути справжню подобу богині ілюзій. Її храми замасковані під інші будівлі й позначені знаками, зрозумілими лише посвяченим. Храми Лейри сповнені білого туману, який зазвичай стелеться низько, проте за бажанням первосвященника може піднятися та згуститися, затуляючи зір. Її жерці носять білі та туманно-сірі шати, а їхні обличчя приховані гладкими безликими масками. Вони ніколи не відкривають своїх облич непосвяченим і часом застосовують снодійні отрути.

Обрані Лейри можуть довільно змінювати свій вигляд. Більше про них майже нічого не відомо — і саме так їм до вподоби.