Довідник

Кореллон Ларетіан

Corellon Larethian

Бог мистецтва та магії

Пантеон

Ельфи

Світогляд

Хаотично-добрий

Домени

Аркана, Життя, Світло, Війна

Сфера

Головне божество ельфів

Символ

Півмісяць або спалах зірки

Книги

MTF с. 43, SCAG с. 125, SCAG с. 23

Творець усіх ельфів — це живе уособлення хаосу й краси. Кореллон плинний і мінливий, наче вітерець чи струмок: запальний у гніві, але так само швидкий на прощення й забуття образ. Бог любить магію, мистецтво, природу та свободу. Кожен, хто відчував містичну присутність Кореллона, описує це як ні з чим не зрівнянну радість, після якої настає глибока туга, коли його присутність згасає.

Кореллон не вимагає багато від послідовників — жодних складних ритуалів, частих церемоній чи навіть регулярних молитов. Кореллон хоче, щоб вони насолоджувалися життям, випробовували нове, уявляли бажане й ішли за своєю мрією, а також були лагідними до інших. Натомість за таку свободу від звичних релігійних повинностей Кореллон очікує, що вони самі вирішуватимуть власні проблеми, а не молитимуть про допомогу за кожної скрути. Ці настанови закладені в кожному ельфові, адже всі ельфи походять від часточок Кореллона. Коли ельфи запитують своїх жерців, як навчитися відчувати присутність Кореллона, ті часто відповідають: «Спершу пізнай себе справжнього. Лише тоді ти відчуєш нашого творця поруч». Служби на честь Кореллона зазвичай відбуваються в природних кам’яних амфітеатрах або у чашоподібних лісових улоговинах. Дотримуючись головної заповіді Кореллона — що кожен має бути вільним, — усім присутнім дозволено виявляти шану так, як їм заманеться, аби тільки їхній прояв поєднувався з іншими у величне дійство благоговіння. Таке зібрання радше нагадує свято, ніж урочисту релігійну відправу.

Багато ельфійських чарівників шанують Кореллона й прикрашають свої книги заклинань і вежі знаками бога. Дехто з них припускає, що Кореллон — це персоніфікація самої первісної магії, прадавньої сили, яка лежить в основі мультивсесвіту. Кореллон — це не приборкана чи сформована магія, не Плетиво, як дехто його називає, а магія в її первинній формі: джерело нескінченних, величних можливостей.

Таїнства Арвандору

Лише довговічні вчені, які з найбільшою наполегливістю досліджували ельфів, чули про Таїнства Арвандору, і все, що цим мудрецям вдалося дізнатися, — це те, що мова йде про таємне зібрання ельфів на честь Кореллона, де всі гуртом переживають магічне відтворення ельфійських міфів про створення світу.

Правда ж полягає в тому, що Таїнства Арвандору — це явище, яке ельфи сприймають як поклик свого творця, котрий вони вільні прийняти або знехтувати ним. Ця подія відбувається водночас на одному або кількох планах мультивсесвіту в одну мить, і немає жодної певності, що вона колись повториться; здатність почути цей поклик — рідкісний дар. Залежно від потреби Кореллона бог може закликати кілька десятків або кілька тисяч ельфів, і кожен ельф тимчасово повертається до тіла Кореллона заради звершення завдання, яке зрозуміле лише самому божеству.

Перш ніж розпочнеться це зібрання, обрані ельфи починають бачити яскраві сни та видіння наяву, що спонукають їх вирушити до певного місця. У цей момент кожен із покликаних ельфів мусить обрати, чи йти за видіннями, адже відомо, що не кожен ельф повертається після зустрічі з Кореллоном. Щоправда, знову злитися з богом і повернутися до свідомості до Опускання Завіси — це вершина прагнень кожного ельфа, проте дехто настільки прив’язався до смертного й буденного світу, що відмовляється від поклику свого бога. Ті ж, хто відповідає на поклик Кореллона, телепатично спрямовуються до місця призначення, нерідко долаючи сотні миль невідомими землями чи навіть мандруючи між планами.

Більшість ельфів, які повертаються додому після Таїнств, назавжди змінюються. З благоговіння та вдячності ці учасники зазвичай мовчать про пережите. Ті ж, хто говорить про Таїнства Арвандору, насилу добирають слів, проте всі вони так чи інакше стверджують: пережити Таїнства — це спосіб для ельфів злитися з Кореллоном, даруючи богові свою життєву силу, а натомість вони на певний час повертаються до своєї вільної, безформної природи. Після цього містичного єднання багато ельфів глибше розуміють своє походження та міцніше опановують магію, а дехто ще довго зберігає стійкий телепатичний зв’язок з іншими посвяченими в Таїнства.

Загадкові святилища Таїнств Арвандору зустрічаються на багатьох планах — здебільшого це печери, склепіння яких укриті висіченими або намальованими зорями. На тих планах, де відбувалася одна з таких рідкісних подій, ельфійські жерці освячують і доглядають храми, присвячені Таїнствам. Нерідко ці священні місця є природними куточками, наділеними невіддільними магічними властивостями.

Оповіді про Таїнства проповідують багато богословів як приклад незгасної любові Кореллона до своїх неслухняних дітей. Деякі мудреці сподіваються, що одного дня всі ельфи отримають цю можливість, коли Кореллон вдовольнить завершення якогось величного космічного пошуку, і ельфи знову стануть народом безтілесної свободи та невимовної радості.

Благословенні Кореллона

Вічно мінливі, життєрадісні та прекрасні, первісні ельфи могли приймати будь-яку стать за власним бажанням. Коли ж вони піддалися впливу Лолт і вирішили закріпити свої фізичні форми, ельфи втратили здатність трансформуватися таким чином. Проте зрідка народжуються ельфи настільки андрогінні, що їх проголошують благословенними Кореллона — живими символами божественної любові та первинного плинного буття первісних ельфів. Багато верховних жерців Кореллона несуть це благословення.

Найрідкісніші серед цих благословенних ельфів можуть змінювати свою стать щоразу після завершення тривалого відпочинку — диво, яке вшановують усілякі ельфи, окрім дроу. (Майстер вирішує, чи може ельф проявляти це диво.) Темні ельфи вважають цю здібність жахливою й таврують як прокляття, адже вона здатна підірвати стабільність усього їхнього суспільства. Якщо благословення Кореллона проявляється в дроу, такий ельф зазвичай тікає на поверхню, шукаючи прихистку серед послідовників Кореллона.