Божества

Ґруумш

Gruumsh

Оркський бог бур та війни

Пантеон
Інші народи
Світогляд
Хаотично-злий
Домени
Буря, Війна
Символ
Некліпне око
Книги
PHB с. 296

Ґруумш, беззаперечний владика оркського пантеону, спонукає своїх дітей розмножуватися, щоби вони стали його знаряддям помсти володінням ельфів, людей і дворфів. Бажаючи дошкулити богам, які знехтували ним, Ґруумш веде своїх орків у похід безперестанної бійні, що живиться невгасимою люттю, прагнучи спустошити цивілізований світ і втішатися його муками.

Орки за своєю природою хаотичні й неорганізовані; вони діють під впливом емоцій та інстинктів, а не розуму й логіки. Лише окремі харизматичні орки — ті, кого безпосередньо торкнулася воля й міць Ґруумша — здатні керувати іншими орками в племені.

Обрані одиниці

Орки не здобувають слави у своїх племенах тим, що обирають Ґруумша; це він обирає їх. Орк може заявляти про свою вірність Ґруумшу, проте лише ті, хто довів свою гідність подвигами сили та лютістю у війні, вважаються гідними стати справжніми шанувальниками. Ґруумш вирізняє цих обраних, посилаючи кожному могутній сон чи видіння, що знаменує прийняття до його ближнього кола.

Ті, кого відвідав Ґруумш, зазнають психологічного, а часто й фізичного перевтілення від цього досвіду. Дехто опиняється на межі божевілля, бурмочучи про знамення та пророцтва, тоді як інші сповнюються надприродної сили і здіймаються на вершини племінної влади.

Очі Ґруумша

Кільком оркам, зворушеним силою Ґруумша, випадає найвища честь нести в бій крихту незборимої люті бога у формі магії, яка підсилює їхню зброю і допомагає племені здобувати перемогу. Щоб стати оком Ґруумша, орк, обраний Ґруумшем, мусить виколоти собі одне око на знак відданості, жертвуючи половиною свого смертного зору в обмін на божественну могутність. Ці відмічені богом орки шануються як живий зв'язок із Ґруумшем, і їх оточують пошаною навіть тоді, коли вони стають старими й немічними.

Нішрек і Вічна війна

Орки вірять, що коли вони помирають з честю, їхні душі відходять на план Ахерон, Нескінченне Поле Битви — зокрема на шар Нішрек, де вони приєднуються до війська Ґруумша і б'ються за нього в нескінченній війні проти гобліноїдних послідовників Маґлуб'єта. Ґруумш розглядає цей конфлікт як нагоду кинути свій народ проти завзятого ворога і дати їм змогу довести власну гідність перед божествами. Він смакує кожну короткочасну звитягу і присягається помститися за кожну невдачу.

Лутік, однак, дивиться на речі ширше. Вона розуміє космічні наслідки нападів Маґлуб'єта. Щоби гобліноїди не перевершили її народ чисельністю, вона закликає орків народжувати багато нащадків і навчати їх мистецтва битви не лише задля виживання в матеріальному світі, а й щоб стримувати Маґлуб'єта в міжпланарному конфлікті. Її діти залишатимуться під її опікою, і в разі потреби вона без вагань сама ступить на поле бою та вирве пазурами банькаті очі Маґлуб'єта з його пики, аби не дати йому забрати їх у неї.

Космічна битва між двома пантеонами лютує віками без жодного розв'язання, спонукаючи тих, хто вивчає її припливи й відпливи, очікувати на продовження пату. Іншу думку висловлює архімаг Тзунк, який зауважує, що Маґлуб'єт ще ніколи не стикався з ворогом настільки лютим і сповненим захисницького інстинкту, як Лутік. Він пророкує, що війна завершиться тим, що Лутік залишиться єдиним уцілілим божеством, коли Печерна Матір зійде на престол, аби правити своїми дітьми-воїнами.